Тріола - ефективна програма розрахунку зарплати

Зручні та функціональні рішення для бухгалтерії (нарахування заробітної плати, грошового забезпечення, стипендії)

  • +38 (068) 248 38 28
  • +38 (066) 248 38 28
  • +38 (063) 248 38 28

Пн - Пт   9:00-18:00

info@triola.com.ua

Новини законодавства
28.02.2019

Підвищення окладів науково-педагогічним працівникам ЗВО на 11 %: чи враховувати для коригування «середньої»

Бюджетна Бухгалтерія, № 7 (583), лютий 2019

 

Підвищення окладів науково-педагогічним працівникам ЗВО на 11 %: чи враховувати для коригування «середньої»

 

Оксана ГУЗЕНКО

головний спеціаліст відділу оплати праці та регулювання грошового забезпечення Директорату норм та стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики України

 

Викладачу закладу вищої освіти III - IV рівнів акредитації надано щорічну відпустку з 18.02.2019 р. на 14 календарних днів. З 01.01.2019 р. посадовий оклад зазначеного працівника було підвищено двічі, у тому числі на 11 % згідно з постановою КМУ від 23.012019р. №36.

Чи потрібно заробіток, який враховують при роз­рахунку відпускних, коригувати на коефіцієнт підвищення окладу? Якщо так, то чи враховувати при розрахунку коефіцієнта 11-відсоткове підвищення окладу з 01.01.2019 р.?

(запитання з електронної пошти редакції bb@id. factor.иа)

Нагадаємо, що для науково-педагогічних працівників з 1 січня 2019 року посадові оклади були підвищені одночасно за двома підставами:

1)загальне підвищення окладів за ЄТС у зв'язку зі збільшенням з 01.01.2019 р. розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн.);

2)підвищення на 11 % згідно з постановою КМУ «Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників» від 23.01.2019р. №36 (далі - постанова № 36).

Так, відповідно до зазначеної постанови з 01.01.2019 р. на 11 % підвищилися оклади на­уково-педагогічних працівників* закладів вищої освіти (далі - ЗВО) державної та комунальної фор­ми власності, посади яких містить Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963. До речі, у наведеному Переліку зазначена й посада викладача ЗВО III - IV рівнів акредитації.

При цьому згідно з абз. 1 п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі - Порядок № 100), у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Коефіцієнт коригування визначають шляхом ділення окладу, встановленого працівникові після підвищення посадових окладів, на оклад, який був у такого працівника до підвищення.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів) (абз. 2 п. 10 Порядку № 100). Тобто коригуванню підлягає тільки середній заробіток у частині днів після підвищення посадового окладу.

У ситуації, що розглядається, з 01.01.2019 р. у науково-педагогічного працівника відбулося 2 зарплатних підвищення, тому цілком доцільно виникає запитання: при коригуванні «середньої» враховуються обидва січневі підвищення чи лише те, що стосується підвищення розміру його поса­дового окладу за ЄТС?

Враховуючи той факт, що підвищення поса­дових окладів на 11 % згідно з постановою № 36 відбулося відповідно до актів законодавства, таке підвищення повинно бути підставою для проведення коригування. До того ж зазначене підвищення утворює новий посадовий оклад, який зазначається у штатному розписі ЗВО і від якого обчислюються належні працівнику надбавки, доплати, премії. Тому для науково-педагогічних працівників при розрахунку коефіцієнта коригування слід враховувати як загальне підвищення окладів за ЄТС, так і підвищення окладів на 11 %. При цьому коефіцієнт коригування потрібно ви­значати шляхом ділення останнього нового окла­ду, установленого після двох підвищень (оклад з 01.01.2019 р.), на оклад (тарифну ставку), який був у працівника до таких підвищень.

ВАЖЛИВО!

Для науково-педагогічних працівників

при розрахунку коефіцієнта коригування «середньої» слід враховувати як загальне підвищення окладів за ЄТС, так і підвищення окладів на 11 % згідно із постановою № 36.

Розглянемо ситуацію з визначенням коригуючого коефіцієнта для науково-педагогічних праців­ників на прикладі за умовами запитання.

 

Приклад. Викладачу ЗВО III - IV рівнів акредитації (16-й тарифний розряд) надано щорічну  відпустку з 18.02.2019 р. на 14к.дн. Припустимо, що розрахунковий період (лютий 2018 року - січень 2019 року) відпрацьовано повністю. Загальний заробіток за лютий - грудень 2018 року склав 78360,40 грн., а за січень 2019 року - 8626,92 грн. Визначимо коефіцієнт коригування заробітку за лютий - грудень 2018 року і розрахуємо суму відпускних.

 

Посадовий оклад викладача ЗВО III - IV рівнів акредитації за 16-м тарифним розрядом за ЄТС дорівнює: з 1 січня 2018 року - 4916 грн.; з 1 січня 2019 року - 5949,60 грн. (загальне підвищення за ЄТС - 5360 грн. + 11 % згідно з постановою № 36).

При цьому зауважте, що в постанові № 36 не зазначено про необхідність округлення окладів після їх збільшення на 11 %. Тому посадовий оклад визначається у гривнях з копійками.

Отже, беремо до уваги і підвищення окладів за ЄТС, і підвищення на 11 %. Тому заробіток за лютий - грудень 2018 року (який враховують при розрахунку відпускних) має бути відкоригований на такий коефіцієнт: 1,2103 (5949,60 : 4916,00).

Далі визначимо відкоригований заробіток за лютий-грудень 2018 року:

78360,40 х 1,2103 = 94839,59 грн;

Зарплату за січень 2019 року не коригують.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку:

365 -11 = 354 (к. дн.),

де 365 - кількість календарних днів у розра­хунковому періоді;

11 - кількість святкових і неробочих днів, уста­новлених ст. 73 КЗпП.

Середньоденна зарплата дорівнює:

(94839,59 + 8626,92): 354 = 292,28 (грн.).

Сума відпускних становить:

292,28x14 = 4091,92 (грн.).

 

* Детальніше про зазначене підвищення див. у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № б, с. 24. - Прим. ред.