Щодо оподаткування сторнованих сум

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.04.2018 р. N 12692/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України, керуючись Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян», розглянула звернення « . . » від 05.03.2018 (вх. ДФС № 31020/6 від 12.03.2018) щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Правове регулювання надання допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам здійснюється Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі-Закон № 1105).

Відповідно до частини першої ст. 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) регулюється виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464. є, зокрема, суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Підпунктом 2 п. 1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування І сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція), передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Обчислення єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 1 та 2 Інструкції, зокрема підприємствами, установами, організаціями, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок (п.п. 3 п. 3 розділ IV Інструкції).

Нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок (п.п. 6 п. 3 розділ IV Інструкції*).

Враховуючи зазначене вище, роботодавець зобов'язаний сплатити єдиний внесок з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахованої за календарний місяць (січень) в якому найманий працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем незалежно від того, що така виплата відбулась у лютому після звільнення працівника.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентовано розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Порядок проведення перерахунку сум доходів, наданих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданої податкової соціальної пільги визначено п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Так. згідно з п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

З питання визначення складових заробітної плати за періоди її збереження згідно із законодавством ви можете звернутися до Міністерства соціальної політики України.

Одночасно зауважуємо, що відповідно до п. 39 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу з 01 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосувянню.

Перший заступник Голови                                                                                      С.В. Білан