Відгомін: якщо в розрахунковому період простій

Відгомін: якщо в розрахунковому період простій

Соломіна Марія, експерт з питань оплати праці

 ПОДАТКИ & БУХОБЛІК

Червень, 2018/№ 52-53

Як оформити простій і оплатити його, ми з вами вже розібралися. Пропонуємо опанувати наступний рівень «простійної науки» і поговорити про те, як оплата простою позначиться на майбутньому при розрахунку відпускних, виплат на відрядження та інших «виплат за два місяці», лікарняних і декретних.

Здавалося б, простій завершився, оплата за місяці простою нарахована. Перегортаємо сторінку і, працюючи старанно, отримуємо зарплату у звичному розмірі ©. Але... є такі виплати в трудовому законодавстві, розмір яких безпосередньо залежить від заробітку, нарахованого працівникові раніше (у періоді, за який вони обчислюються). Чи вплине простій на суми таких виплат? Давайте поглянемо разом.

Відпускні

Час простою не з вини працівника можна сміливо включити до стажу, що дає право на отримання основної щорічної відпустки. Це випливає з положень ст. 9 Закону про відпустки і ст. 82 КЗпП. А ось

якщо в простої винен працівник, то час такого простою до його «відпускного» стажу не ввійде

Що стосується оплати простою, то якщо вона обчислена виходячи з 2/3 тарифної ставки (окладу), то в розрахунку відпускних вона брати участь не буде на підставі абзацу шостого п. 2 Порядку № 100. Якщо простій оплачений за «середньою», то сума такої оплати візьме участь у розрахунку відпускних.

Приклад 1. Працівникові надана щорічна відпустка за робочий рік з 14.02.2017 р. по 13.02.2018 р. тривалістю 24 к. дн. з 25.06.2018 р. У розрахунковому періоді (червень 2017 року - травень 2018 року) був оформлений простій з вини підприємства (4 робочих дні - з 6 по 9 лютого 2018 року).

Заробітна плата, нарахована в розрахунковому періоді, - 70800,00 грн., у тому числі оплата періоду простою виходячи з 2/3 окладу працівника - 1200,00 грн.

У розрахунковому періоді простій не з вини працівника оплачений виходячи з 2/3 окладу. Отже, дні простою і сума оплати не братимуть участі в розрахунку відпускних.

Визначимо середньоденну зарплату працівника:

(70800,00 - 1200,00) : (353 - 4) = 199,43 (грн./дн.), де 353 - кількість календарних днів у розрахунковому періоді за вирахуванням святкових і неробочих днів*; 4 - дні, не відпрацьовані у зв’язку з простоєм.

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 3, с. 27.

Сума відпускних:

199,43 х 24 = 4786,32 (грн.).

А ось дні простою, що стався з вини працівника, візьмуть участь у розрахунку середньоденної зарплати і зменшать суму відпускних.

Приклад 2. Працівник з 12 по 27 лютого 2018 року (15 календарних днів) не працював у зв'язку з простоєм з його вини без оплати. З 02.07.2018 р. йому надають відпустку за робочий рік з 10.11.2017 р. по 09.11.2018 р. Тривалість щорічної основної відпустки згідно з колективним договором становить 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік.

Отже, за відпрацьований робочий рік працівники підприємства мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Проте ми з вами вже знаємо, що час простою з вини працівника не включають до відпускного стажу.

Тобто поки працівник перебуває в простої зі своєї вини, він дні відпустки не заробляє.

З умов прикладу випливає, що простій з вини працівника (з 12 по 27 лютого 2018 року) припав на робочий рік, за який працівникові надають щорічну основну відпустку (з 10.11.2017 р. по 09.11.2018 р.). Розрахуємо, якої тривалості щорічну основну відпустку заробив працівник за цей робочий рік без урахування періоду простою. Для цього спочатку визначимо, скільки календарних днів відпустки припадає на 1 відпрацьований календарний день:

24 : 354 = 0,0678, де 24 — кількість календарних днів основної щорічної відпустки, що належать працівникові за повністю відпрацьований робочий рік; 354 — кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка, без урахування святкових і неробочих днів.

Визначимо, яку кількість днів основної щорічної відпустки заробив працівник за робочий рік з 10.11.2017 р. по 09.11.2018 р.:

(354 - 15) х 0,0678 = 22,9842 « 23 (к. дн.),

де 15 - кількість днів простою з вини працівника.

Таким чином, за робочий рік з 10.11.2017 р. по 09.11.2018 р. працівник заробив 23 календарні дні відпустки. Відпустка за цей робочий рік буде надана йому з 02.07.2018 р.

Припустимо, що зарплата, нарахована йому в розрахунковому періоді (липень 2017 року - червень 2018 року), - 46400,00 грн. Тоді середньоденна зарплата працівника становитиме:

46400,00 : 354 = 131,07 (грн.).

Як бачите, дні простою з вини працівника не виключаємо із загальної кількості днів, які беруть участь у розрахунку відпускних.

Сума відпускних становитиме:

131,07 х 23 = 3014,61 (грн.).

Інші виплати за Порядком № 100

Не лише для розрахунку відпускних і компенсації за невикористану відпустку потрібне визначення середньої заробітної плати. Вона потрібна і для обчислення ряду інших виплат, перелічених у пп. «в» — «л» п. 1 Порядку № 100 (далі — «інша» середня зарплата). Перелічимо лише деякі з них: оплата працівникам часу військової служби відповідно до ст. 119 КЗпП, переведення на іншу легшу нижчеоплачувану роботу, медобстеження.

Також нам «середня» важлива при визначенні суми вихідної допомоги, ну і, звичайно ж, для правильної оплати часу перебування працівника у відрядженні.

Хоча обчислення відпускної й «іншої» середньої заробітної плати регламентує один і той же документ, правила їх розрахунку різні.

У розрахунку «іншої» середньої зарплати (обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата) фігурують виключно фактично відпрацьовані робочі дні (години).

При цьому час, протягом якого працівник не працював з поважних причин і за ним зберігався середній заробіток частково, а також час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, не враховують.

Резюме. При розрахунку «іншої» середньої зарплати оплату простою (за «середньою» або виходячи з 2/3 окладу), а також періоди, за які вона нарахована, «відкидаємо».

Лікарняні та декретні

Оскільки оплата простою входить до фонду оплати праці (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5), а отже, й до бази нарахування ЄСВ, то вона братиме участь у розрахунку лікарняних і декретних.

При цьому дні простою, незалежно від того, з чиєї вини він відбувся, не виключаємо із загальної кількості днів у розрахунковому періоді. Тобто вони візьмуть участь у розрахунку лікарняної/декретної середньої зарплати.

висновки

—   Оплата простою, якщо вона обчислена виходячи з 2/3 тарифної ставки (окладу), в розрахунку відпускних брати участі не буде. Якщо простій оплачений за «середньою», то сума такої оплати візьме участь у розрахунку відпускних.

—   У розрахунку «іншої» середньої зарплати за Порядком № 100 суми оплати простою не з вини працівника і дні, за які вони нараховані, не беруть участі.

У розрахунку лікарняних/декретних простійні виплати беруть участь.